Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять 

Хто ж відповість?

Як захлинався бій останній

І ущухав вогонь атак,

Упав юнак в Афганістані -

Двадцятирічний наш земляк.

Упав, з очей спадали зорі,

Темніла неба пелена...

О, боже мій, що тільки творить

Людьми придумана війна.

   

    Афганська війна належить до тих подій. які ще не знайшли свого повного та об"єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається "білою плямою" новітньої історії.

   15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів,

службовців. Важкий. сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали - "Мамо, я живий"...

    Правда про Афганську війну... Вона різна. Нерідко хвороблива і гірка. 26 років, що пройшли, об"єднали колишніх бійців-інтернаціоналістів в одну родину, де біль одного віддається болем в інших, а радість стає загальним почуттям.

    Афганська війна... Брудна, неоголошена... Вона несе смерть, інвалідність, одагає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами. ще 72 залишилось у полоні або пропали безвісти.

    У числі тих, хто не повернувся з афганської війни, є наш земляк Красуцький Володимир Євдокимович.

   15 лютого у приміщенні сільського клубу та музеї воїна-афганця В. Красуцького спільно із зав. клубом, працівниками дит. садка, зав бібліотекою, учнями школи, а також із запрошеними учасниками свята  відбулася зустріч з воїнами-афганцями та вшанування учасників бойових дій на території інших держав. 

   Зав.бібліотекою Бобровська В.В. провела цікаву, змістовну розповідь по музею воїна-афганця В. Красуцького. Потім відбулася зустріч з воїнами-афганцями Бетяном К.К. та Тепліцьким А.М.

Привітав афганців сільський голова Гладкий П.А., а також учасники колективу художньої самодіяльності. 

Учні школи читали вірші, одним із них був вірш написаний нашим заучом школи Мельник Г.П.         "Пам'яті Володі Красуцького":

... А ти одяг афганку, ти полинув

На захист не своєї Батьківщини.

Тебе послали на чужу війну,

Не відчуваючи ні сором, ні вину.

Ти воював, виконував наказ.

Життям ризикував ти раз у раз.

На твої груди сильні, молоді,

Лягли медаль і орден бойові ...

                По закінченні урочистостей було покладено квіти на могилу В. Красуцького.