Україна пам’ятає – світ визнає

 

Згадайте їх – вони ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Бо в цій землі вони житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

  Їх ніхто вже не запалить. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933. Ми ж з вами можемо запалити свічку тільки для світлої пам’яті і щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями.

   Пам’ятаймо, що зимою 1932-1933 р. помирало в Україні 17 чоловік на хв.., 25 тис. щодня. За 10 місяців Україна втратила майже чверть свого населення.
Страшна арифметика, та не вся , бо до неї треба додати розкуркулених і висланих у Сибір, розстріляних і замордованих у 1937-1939 Р.Р.      Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам’яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві не судять нас живих за черствість душ. І нехай навіть запізнілими дзвонами, але покличемо мільйони людських душ, щоб вписати їх в історію пам’яті. Бо пам'ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним.. Як ніде,  стогне від трупів українська земля. Від кісток похованих без трун. Від зойків закопаних напівживих. Жоден убивця не повинен знайти місця ні на цьому світі ні на тому. Тому що , більшого злочину , як відібрати хліб у того хто його вирощує і приректи на голод селянина життєдайної  України, селянина, який ніколи не образив  святого хліба, немає. 

Про штучний голодомор, як один із найжахливіших способів нищення народу свідчать спогади зібрані в книгах про цю страшну трагедію . Українська держава пам'ять померлих голодною смертю відзначила випуском фоліанта « Національна книга пам’яті», куди занесені невідомі імена замордованих голодом.
    Свої Книги пам’яті про померлих голодною смертю земляків, випускає кожна область України. Бо, вічна пам'ять – святий урок для нащадків невинно убієнних. А забуття – заповіт для катівських нащадків. 

     У сільській бібліотеці представлена книжкова виставка «Україна пам’ятає - світ визнає» та проведено годину пам’яті та скорботи, де бібліотекар розповідала присутнім про страшні роки Голодомору, а діти читали спогади жителів с. Кустовець про Голодомор 1932 - 1933 р. р.

      

Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.

Я - дитина і я маю право

Ясніє в щасті лиш планета кольорова,

Хай грім і бурі не торкаються її,

Дитячий гомін дзвінко ллється знову й знову,

І щиро манять обрії ясні.

Спів радісний під небом лине,

Летить в блакить парад пісень,

Нехай же стане днем дитини

У всьому світі кожен день.

       Діти — майбутнє кожної держави. На планеті живе близько 2 млрд. дітей. Як найвразливіша частина суспільства вони потребують особливого захисту й піклування. Від ставлення держави до дітей значною мірою залежить її імідж на міжнародній арені. Ставлення суспільства до дітей упродовж століть не завжди було однаковим.

20 листопада вважається Всесвітнім днем дитини. Офіційно це свято з'явилося в 1954 році завдяки відповідному рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благополучних умов для їх життя.

Свято відзначається в день, коли Організація Об'єднаних націй прийняла декларацію прав дитини. Це відбулося в 1959 році. Крім того, 20 листопада 1989 року була підписана міжнародна конвенція про права дитини.

  Конвенція ООН про  права  дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту  прав  дитини, була ратифікована  Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року. 

  Права, викладені в Конвенції, умовно можна поділити на три частини:
- Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні послуги та мати доступ до того й того (мова йде про ім'я та громадянство, медичний догляд, освіту, відпочинок та ігри, опікування інвалідами, сиротами та біженцями).
- Захист: право бути захищеним від дій, що завдають шкоди дитині (наприклад, від розлучення з батьками, залучення до воєнних дій, комерційної, економічної чи сексуальної експлуатації, фізичного чи психічного знущання тощо).
- Участь: Дитина має право бути почутою, коли приймаються рішення, що стосуються її життя. Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного життя, користуватися правами свободи думки та слова, вибору культури, релігії та мови.
    Для того, щоб роботу з правового виховання дітей та підлітків проводити на належному рівні, нам  необхідно добре засвоїти три принципи реалізації Конвенції:  знання основних положень; розуміння проголошених у ній прав; підтримка й конкретні заходи та справи, спрямовані на реалізацію її в життя.

 У сільській бібліотеці відкрито книжкову іллюстровану виставку "Я - дитина і я маю право", та проведено годину спілкування із дітьми різних вікових категорій.

 Дівчинка Саша із зони АТО, яка тимчасово проживає у с.Кустівці.

Принчатий Артур, всиновлений сім"єю Білінсонів, має право мати маму й тата, та щасливе дитинство. Тож бажаю усім дітям здоров"я, гарної долі, миру, гарних успіхів у навчанні та щиро запрошую відвідати нашу бібліотеку.

          Осінній дивограй у дитячому           садочку

Погляньте, діти, у віконце:

Де сховалось наше сонце?

Хмаринки в небі пропливають,

Холодним дощиком лякають

А листочки закружляли – враз метеликами стали.

І лунає пісня дивна, бо прийшла пора осіння.

Маю я віночок з листя,

Ще й калинове намисто.

Я кружляю по стежинах

З гроном стиглим горобини,

За птахами в дальній вирій

Сиплю листячком із гілля.

Знаю, ви мене впізнали…

До вас осінь завітала.

     Такими гарними словами  розпочалося свято "Осінь до маляток завітала" у дитячому садочку "Веселка". Завдяки чудовому колективу дитячого садочка, а саме вихователю Мазур О.О.  свято осені пройшло весело, казково, цікаво.  Бібліотекар також допомагала у виготовленні сцен. костюмів. Дітки розказували віршики, співали пісні, танцювали, відгадували загадки, були учасниками різних конкурсів. На святі були присутні батьки, вчителі  та учні школи, зав. бібліотекою  та інші. 

Я – красуня Осінь – до вас прийшла на  свято,
І золотих листочків принесла  багато.
Ці листочки, діти вам, зараз я усім роздам.
Всі до мене вибігайте і таночок починайте!

Вітер плаче, вітер виє.

Дощ осінній дрібно сіє.

І ніде не видно пташки,

Ані бджілки, ні мурашки.

Вже зів’яли гарні квіти,

Скрізь калюжі по налито.

Голе поле, голий сад,

Бо надворі…

Листопад.

Маєм ніженьки тонкі,

Шапочки сіренькі. 

Ми грибочки лісові,

Звати нас опеньки.

З вами весело малята

І співати й танцювати,

 Я за це сьогодні вам,

Повний кошик фруктів дам.

Бажаємо сонця і чистого неба,

І ласки, й тепла, і усього, що треба!

Даруємо шану і пишнії квіти

Бажаємо многая - многая літа!

 

День української писемності та мови

 

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, –

То України мова барвінкова, –

Така багата й вічно молода.

Юлія Косинська

        У листопаді 1997 року було видано Указ Президента України “Про День української писемності та мови”. На підтримку  ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства цим актом встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

 Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували декілька видів писемності. Деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови в основному складається з аналогів грецьких літер та декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця. Але її, очевидно, знали не всі, оскільки до наших часів дійшов лише один зразок такого письма.

     У День української писемності та мови традиційно проводяться різноманітні заходи в ДНЗ,

школах та бібліотеках. Усі вони присвячені темі писемності та грамотності.

     До Дня української писемності та мови у сільській бібліотеці підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить різноманітну літературу, пов’язану з українською мовою.